Словник синонімів української мови. 2014.
єдиний — а, е. 1) Один, без інших. || Лише один. 2) Який становить внутрішню єдність; цілісний, неподільний. || Тісно зближений, згуртований. || Загальний, спільний для всіх. •• Єди/на ста/вка прибутко/вого пода/тку ставка податку, що не залежить від… … Український тлумачний словник
єдиний — [йеиди/нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
єдиний — прикметник … Орфографічний словник української мови
єдиний банк даних платників податків — юридичних осіб — автоматизована система збору, накопичення та обробки інформації про платників податків юридичних осіб … Словник бюджетної термінології
Триєдиний - троїчний - тринітарний - троїцький — (а не троїстий) Хоч у багатьох сучасних мовах існує один термін, що вживається на означення кількох сфер, в українській мові потрібно розрізняти сфери й відповідні до них терміни: 1. Триєдиний (або) Троїчний (Бог) Боже буття, Боже життя, Божа… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
двоєдиний — а, е. Який поєднує в собі які небудь два елементи, дві частини і т. ін … Український тлумачний словник
неєдиний — а, е. Який не є єдиним … Український тлумачний словник
триєдиний — а, е, книжн. Який становить триєдність. •• Триєди/ний Бог у християнстві – Бог Отець, Бог Син, Бог – Дух Святий … Український тлумачний словник
двоєдиний — прикметник … Орфографічний словник української мови
триєдиний — прикметник … Орфографічний словник української мови
